Внутрішня система забезпечення якості освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Могилянівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

(із змінами та доповненнями, внесеними відповідно до чинних нормативних документів Міністерства освіти і науки України впродовж 2019 р. – 2021 р.)

Погоджено:

засідання педагогічної ради

протокол № 3 від 30.11.2021

Затверджую:

Директор школи

Ірина ТОМАШЕВСЬКА

НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ

Наказ № 180 від 30.11.2021

Загальні положення, мета, цілі, принципи

внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Дане Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Могилянівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до:

Закону України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 р. (Розділ V «Про забезпечення якості освіти»);
Закону України «Про загальну середню освіту» № 463-ІХ від 16.01.2020 р. (Розділ VI «Забезпечення якості повної загальної середньої освіти») ;
Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – 2-ге видання, перероблене і доповнене – Київ, Державна служба якості освіти, 2021 – 350 с. (Абетка для директора);
Наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

Внутрішня система забезпечення якості освіти в Могилянівській ЗОШ І-ІІІ ступенів розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» з метою:

спрямування зростання якості освітньої діяльності / рівня організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти;
постійного та послідовного підвищення якості освіти / досягнення відповідності результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартам освіти.

Внутрішня система розбудовується для реалізації таких цілей:

забезпечити рівні умови для навчання і розвитку учнів, незалежно від їхньої статі, релігії, доходів родини, місця проживання тощо;
надавати якісні освітні послуги та підвищувати довіру до системи оцінювання результатів навчання;
створити та підтримувати у закладі освіти безпечне освітнє середовище;
приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо реалізації політики забезпечення якості та освітньої діяльності закладу;
забезпечити принципи та механізми реалізації академічної доброчесності в закладі освіти;
створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;
відстежувати функціонування освітніх та управлінських процесів і вносити необхідні корективи;
отримувати постійний зворотній зв'язок щодо якості результатів навчання учнів та вчасно реагувати на виявленні проблеми;
відстежувати результати навчання осіб з особливими освітніми потребами для створення оптимальних умов їхнього нпавчання та розвитку;
постійно вдосконалювати якість діяльності, системи оцінювання закладу освіти, освітнього середовища;
підвищити ефективність використання інформаційних, матеріальних та кадрових ресурсів у закладі освіти;
забезпечити прозорість діяльності закладу освіти, що підвищить довіру учасників освітнього процесу до нього;

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти базується на таких принципах:

дитиноцентризму;
довіри;
інформаційної відкритості;
партнерства;
постійного вдосконалення;
гнучкостиі і адаптивності.

Відповідно до наказу директора школи відповідальність

за розбудову внутрішньої системи покладається на керівника закладу;
за процедуру самооцінювання – на заступника директора з навчально-виховної роботи.

До складу команди експертів для здійснення процедури самооцінювання входять:

заступник директора з виховної роботи;
практичний психолог;
соціальний педагог;
педагог-організатор;
завідуюча господарством;
вчитель фізичної культури;
вчитель інформатики;
представник батьківського комітету (за згодою);
представник учнівського самоврядування;
представник засновника (за згодою);
представник громади (за згодою);
освітні експерти(за згодою).

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Стратегія забезпечення якості освіти орієнтована на реалізацію :

політики академічної доброчесності під час навчання та викладання;
політики недискримінації, запобігання та притидії булінгу(цькуванню);
політики прозорості та інформаційної відкритості діяльності школи;
політики громадськоактивної школи.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними кадрами передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної освітньої діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Запобігання та протидія булінгу(цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу в навчальному закладі передбачає розробку та оприлюднення:

правил поведінки учасників освітнього процесу;
плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
порядку подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру розгляду (з дотриманням конфіденційності) відповідно до законодавства тощо);
порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

передбачає виконання ст.30 Закону України «Про освіту»;
адміністрація закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування;
забезпечується змістовним наповненням та вчасним оновленням інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт школи, сторінки у соціальних мережах);
забезпечується наявним вільним (безкоштовним, безперешкодним, постійним) доступом будь-яким користувачем в режимі реального часу до документів та інформації, розміщених на веб-сайті закладу освіти:

статут закладу освіти (на веб-сайті розміщується діючий статут закладу освіти з інформацією про те, коли і ким він затверджений);
ліцензії на впровадження освітньої діяльності;
структура та органи управління (схематично);
кадровий склад;
освітні програми (документ має містити інформацію про те, коли була схалена педагогічною радою закладу освіти та затверджена його керівником у встановленому законом порядку(дата, номер протоколу);
територія обслуговування (як інформаційно-текстове повідомлення із зазначенням переліку населених пунктів, вулиць, будинків; завантаження розпорядчого документа про закріплення території обслуговування);
ліцензований обсяг і кількість здобувачів освіти (станом не раніше, ніж на початок навчального року, актуальна, з урахуванням поточних змін);
мова освітнього процесу;
наявність вакантних посад;
матеріально-технічне забезпечення;
результати моніторингу якості освіти;
річний звіт;
правила прийому (згідно закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»);
умови доступності для осіб з особливими освітніми потребами;
правила поведінки здобувачів освіти;
антибулінгова робота (план заходів спрямованих на запобігання та протидію булінгу, коли і ким затверджений, терміни виконання, відповіідальні особи) порядок подання та розгляду заяви про випадки булінгу; порядок реагування на доведені випадки булінгу);

Громадськоактивна школа

у своїй діяльності передбачає:

розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти із залученням представників громади, батьків;
ефективну взаємодію з місцевою громадою; створення спільноти, здатної до співпраці та взаємної підтримки;
залучення батьків, бізнесу, громадських організацій та органів влади до життя школи;
розвиток громадянських і соціальних компетентностей учнів, вчителів, батьків; формування активної громадянської позиції;
розбудову якісного безпечного і комфортного шкільного середовища;
створення на базі школи платформи громадських ініціатив та залучення до них учнівської молоді;
волонтерство.

При визначенні компонентів (вимог) внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти застосовується підхід, запропонований МОН (Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 30.11.2020 №1480). Для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у школі виокремлено чотири напрями:

освітнє середовище;
система оцінювання результатів освітньої діяльності здобувачів освіти;
система педагогічної діяльності педагогічних працівників школи;
система управлінської діяльності.

Створення у закладі освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації, забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору забезпечить реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, безпеку та комфорт.

Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці.

Критерії:

1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків; групове інтерв’ю (фокус-група) з учасниками освітнього процесу).

1.2. Заклад освіти небезпечний навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Вивчення документації (освітня програма, технічний паспорт закладу освіти).
Опитування (анкетування педагогічних працівників).

1.3. здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, журнал реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків).
Опитування (анкетування учнів, педагогів).

1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку із здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування батьків, педпгогічних працівників).

1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків).

1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування учнів, вчителів батьків).
Спостереження (моніторинг веб-сайту, інших ресурсів закладу).

1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (протоколи засідань педагогічної ради).
Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків; інтерв’ю з практичним психологом).

Вимога 2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Критерії:

2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків, інтерв’ю зпрактичним психологом).
Спостереження (за освітнім середовищем).
1. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування педагогів, учнів батьків).
Спостереження (за освітнім середовищем).
1. Керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування педагогів, учнів, батьків).

Вимога 3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього процесу

Критерії:

3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків).

3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем).
Вивчення документації (аналіз ресурсного забезпечення роботи з дітьми з ООП).
Опитування (анкетування педагогічних працівників, бесіди з вчителями та батьками).

3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здолбуття освіти.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенняим навчальних занять).
Опитування (інтерв’ю з батьками, можливо – фокус-групове дослідження у групі з кількістю учасників не менше 8 осіб, анкетування педагогічних працівників).

3.4 Освітнє середовище мотиву4є здобувачів освіти до оваолодіння ключоввими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків).
Вивичення документації (Стратегія розвитку, Річний план роботи).

3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо).

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування вчителів і учнів).

Система оцінювання здобувачів освіти /розроблена на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання навчальних предметів/ має бути прозорою, мотивуючою, обґрунтованою, зрозумілою для здобувачів освіти та їх батьків, спрямованою на формування відповідального ставлення за результати свого навчання та сприятиме самооцінюванню, передбачає застосування внутрішнього моніторингу з метою систематичного відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерії, правила і процедури оцінювання здолбувачів освіти

Вимога 1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень.

Критерії:

1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень.

Методи збору інформації:

Спостереження(за проведенням навчальних занять).
Опитування (анкетування учнів).
Вивчення документації (оприлюдені критерії оцінювання).

1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.

Методи збору інформації:

Спостереження(за проведенням навчальних занять).
Вивчення документації (критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти).

1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування учнів і батьків).

Вимога 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

Критерії:

2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (аналітичні звіти, статистичний аналіз, протоколи засідань педагогічної ради).

2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання.

Методи збору інформації:

Спостереження(за проведенням навчальних занять).

Вимога 3. Спрямованність системи оцінювання на формуваня у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання .

Критерії:

3.1. Заклад сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (річний план роботи, документ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти).
Спостереження(за навчальним заняттям).
Опитування (анкетування учнів).

3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчального заняття).
Опитування (ангкетування педагогічних працівників, учнів).

Система оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників сприятиме організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створенню умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогів визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерії :

1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

Методи збору інформації:

Вивчення докумнтації (календарно-тематичні плани).
1. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчальних занять).
Вивчення документації (календарні(календарно-тематичні) плани, результати контрольних робіт).
1. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування вчителів).
Вивчення документації (індувідуальні навчальні плани).
1. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Методи збору інформації:

Вивчення документації (ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами).
1. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчального заняття).
1. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічної ради)
Спостереження (за навчальним заняттям)

Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерії:

2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Методи збору інформації:

Вивчення документації( портфоліо педагогічного працівника, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності , річний план роботи закладу освіти, свідоцтва і сертифікати про підвищенням кваліфікації).
Спостереження (за проведенням навчальних занять).

2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (свідоцтва та сертифікати освітніх експертів, які зберігаються в особових справах педагогічних працівників, звіти про етапи проходження ДЕР, публікації педагогічних працівників).

Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерії:

3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчальних занять).
Опитування (анкетування учнів).

3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Методи збору інформації:

Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників).

3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (протоколи засідання педагогічної ради і нарад при директорові).
Опитування (анкетування педагогічних працівників).

Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерії:

4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчального заняття).
Опитування (анкетування педагогічних працівників; учнів)
Вивчення документації (документ про академічну доброчесність у закладі освіти, протоколи засідань педагогічної ради).

4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Методи збору інформації:

Спостереження (за проведенням навчальних занять).
Опитування (анкетування учнів).

Система оцінювання управлінської діяльності має бути спрямована на забезпечення якості освіти, якості освітньої діяльності у закладі та ґрунтована на неухильному дотриманні вимог законодавства; передбачати стратегічне та поточне планування освітньої діяльності; здійснення моніторингу виконання поставлених завдань; ефективної кадрової політики; організацію освітнього процесу на засадах людиноцентризму, партнерства та забезпеченні реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії:

1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (Стратегії розвитку закладу, Статут закладу освіти, освітня програма, протоколи засідань педагогічної ради, технічний паспорт закладу, наказ про закріплення території обслуговування, кошторис закладу освіти).
1. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (Стратегії розвитку закладу, Статут закладу освіти, освітня програма, протоколи засідань педагогічної ради, технічний паспорт закладу, наказ про закріплення території обслуговування, кошторис закладу освіти).
1. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (документ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, протоколи засідань педагогічної ради, річний звіт про діяльність закладу).
1. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (річний план роботи закладу, журнал реєстрації вхідних, вихідних та внутрішніх документів, накази керівника з питань основної діяльності, кадрових та адмінітративно-господарських питань, офіційні листи, звернення, інвентарна книга).
Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогічних працівників).

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії :

2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (журнал реєстрації звернень громадян, накази керівника з питань основної діяльності, накази керівника з кадрових питань).
Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогічних працівників, інтерв’ю з практичним психологом, соціальним педагогом).

2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Методи збору інформації:

Спостереження (за освітнім середовищем).
Опитування (анкетування батьків, учнів, запитання для самоаналізу).

Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії:

3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (освітня програма, штатний розпис, статистичні звіти).

3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (штатний розпис, накази керівника з кадрових питань).
Опитування (анкетування педагогічних та інших працівників).

3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (протоколи засідань методичних комісій, педагогічної ради).

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії:

1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Методи збору інформації:

Опитуванняя (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів).
1. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (протоколи нарад, педагогічної ради).
Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогів).
1. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (Статут закладу освіти, положення про органи громадського самоврядування у закладі освіти, правила поведінки учасників освітнього процесу).
Опитування (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів, інтерв’ю з представником самоврядування).
1. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (протоколи засідань педагогічної ради, звернення учасників освітнього процесу, накази керівника з основної діяльності, річний план роботи закладу, річний звіт про діяльність закладу).
Опитування (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів, інтерв’ю з представником самоврядування).
1. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (режим роботи закладу, Статут закладу освіти, освітня програма, розклад занять).
Опитування (анкетування батьків та учнів, інтерв’ю з представником самоврядування).
1. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (індивідуальні навчальні плани ( у разі наявності); протоколи засідань педагогічної ради; протоколи засідань методичних об’єднань (методичних комісій); журнал реєстрації звернень громадян).

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії:

5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (Положення про академічну доброчесність, протоколи засідання педагогічної ради, річний план роботи, річний звіт про діяльність закладу, протокли засідань комісій з питань академічної доброчесності (у разі наявності), накази з питань академічної доброчесності (у разі наявності)).
Спостереження (за освітнім середовищем, за навчальним заняттям).
Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків).

5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Методи збору інформації:

Вивчення документації (річний план).
Опитування (анкетування учнів, педагогів).

ІІІ. Методи зборцу інформації, інструменти, часові рамки та джерела отримання інформації

Для вивчення якості освітньої діяльності використовується:

опитування:

анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

вивчення:

документації (Річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали, тощо);
учнівських робіт;
освітніх ресурсів, які розробляються/використовуються вчителями.

моніторинг:

навчальних досягнень здобувачів освіти;
освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивно-ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність).

спостереження:

за станом освітнього середовища;
за навчальними заняттями:

розвиток і формування оволодіння учнями ключовими компетентностями;
оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття;
наскрізність виховної складової навчального заняття;
використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання;
комунікація з учнями;
організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами;
домашнє завдання;
особливості проведення навчального заняття онлайн;
вивчення освітніх ресурсів та завдань, які використовуються вчителем під час використання технології дистанційного навчання.

Для проведення самооцінювання використовується інструментарій, рекомендований Державною службою Якості освіти України (наказ від 29 березня 2021 року №01-11/25 «Про забезпечення проведення інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти». (Додатки 1-8).

Процедура самооцінювання/ коплексне вивчення і оцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів школи ( за всіма компонентами внутрішньої системи) здійснюється щорічно в період навчального року з жовтня по серпень і регулюється відповідним рішенням (наказом) директора школи.

Аналіз та узагальнення результатів самооцінювання, звітування

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється. На її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у розбудові внутрішньої системи.

Узагальнені результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів:

розглядаються на педраді;
є частиною річного звіту про діяльність закладу в навчальному році;
враховуються при плануванні роботи закладу в наступному році;
відображєають реалізацію Стратегії розвитку закладу, є підґ рунтям для її коригування.